Суд визнав винною харків’янку, яка повідомляла російському пропагандисту про обстановку у місті (ч. 6 ст. 111-1 КК України – колабораційна діяльність) та призначив покарання у виді 11 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах влади на 15 років, з конфіскацією всього належного їй майна. Про це стало відомо з вироку суду.
За даними ХАЦ, мова йде про Надію Артьоменко.
За нашою інформацією, Артьоменко зливала інформацію Геннадію Альохіну.
Це – уродженець Харкова, який працює на російську пропаганду, громадянин росії, полковник запасу, займає посаду заступника голови правління Бєлгородського регіонального відділення “Союзу письменників росії”. Є військовим кореспондентом, залученим країною-агресором до проведення інформаційних операцій проти України.
Альохін – російський військовий . Фото: politnavigator.net
Свою пропагандистську діяльність Альохін веде у якості “військового експерта” на сторінках федеральних та регіональних ЗМІ рф та ведучого програм на центральних телевізійних екранах (“Первый канал”, “россия 1”, новинних та аналітичних випусках телеканалів “РБК”, “Царьград”, “Рен-ТВ”).
Також Альохін поширює пропаганду на каналі YouTube (“Мир Белогорья” має 227 000 підписників та понад 34 000 завантажених відео), веде інформаційну аналітичну програму “Фронтовая полоса” на Бєлгородському обласному телебаченні і телеграм-канал “Адекватный харьковчанин” (має близько 27 000 підписників).
Варто зауважити, що з Харковом Альохіна пов’язує фактично лише місце народження. У його біографії зазначено, що він брав безпосередню участь у чотирьох воєнних конфліктах на Північному Кавказі.
“Протягом років бойових дій очолював фронтову газету “Захисник росії”, керував прес-центром Об’єднаного угруповання федеральних військ на Північному Кавказі, готував інформаційні сюжети для провідних телеканалів росії”, – йдеться в біографії.
Сам він підтверджував, що “працював на інформаційному фронті під час чеченських війн”.
У матеріалі Павла Новика для проєкту “Медіаграмотність у регіонах України” зазначено, що у 2010 році Альохін очолював пресслужбу губернатора Бєлгородської області.
А вже 24 лютого 2022-го, за його ж словами, його “попросили прикрити Харківський напрямок інформаційно”. Тож він став воєнкором пропагандистського видання AnnaNews.
Альохін поширював фейки про польських найманців. Скріин з відкритих джерел
Альохін, наприклад, поширював інформацію про “польських найманців, які ходять на нічні дискотеки у Харкові”, а також озвучував взяту зі стелі статистику, яка нібито свідчить про те, що 60% харків’ян чекають на росію.
Про якість його пропаганди свідчать такі факти: восени 2022 року, під час деокупації Харківської області, Альохін розповідав, що широкомасштабним контрнаступом дії ЗСУ важко назвати. За два дні до звільнення Херсону він говорив, що “росія не здасть місто”.
Із вироку суду відомо, що Надія Артьоменко 31 січня 2024 року у соціальній мережі “ВКонтакте” звернулась до Альохіна із пропозицією надавати інформацію про обстановку у місті Харкові.
У той же день, Альохін запропонував Артьоменко змінити спосіб зв`язку і переейти у у Telegram.
У період з 31 січня по 2 квітня 2024 року Артьоменко займалась збором і передачею Альохіну такої інформації: проведення мобілізаційних заходів на території Харкова; наявність конфліктів між цивільним населенням, владою та військовими; ставлення місцевих мешканців до рф; розміщення блокпостів та проведення контрдиверсійних заходів; діяльність органів місцевої влади; настрої мешканців міста з урахуванням поширення інформації про можливий наступ російських окупаційних військ на території Харківської області; робота систем ППО; наслідки ракетних ударів по місту.
Наприклад, на початку лютого Альохін надіслав Артьоменко повідомлення такого змісту: “Хочу также спросить, не известно ли вам, работают ли на данное время заводы имени Малышева и харьковский тракторный заводы?”.
На це Артьоменко відповіла: “Добрый день! По заводу ничего толком не удалось узнать. Не распространяются люди. Зарплату платят. На счёт повреждений – в одном цеху (где знакомая работает) выбиты стёкла. Это то, что точно. Насчет остальных цехов не знаю. От дяди нельзя ничего добиться. Дяде моему 77 лет, до сих пор работает. Всю жизнь на этом заводе. По прошлому ещё нашему разговору я поняла, что их телефоны, наверное, на контроле. Когда он только начал мне звонить, сказал, что сразу пришло предупреждение о неразглашении информации”, і відповідно: “Это ещё в январе было. Тогда попали 2 ракеты, были большие разрушения. Они разбирали завалы, что-то там ремонтировали”.
Пізніше Альохін спитав: “Хотел у вас ещё уточнить, если вам известно, скажите работает ли в данное время Харьковский авиационный завод и завод “ФЕД” и набирают ли туда рабочих?”
У березні Артьоменко надіслала Альохіну інформацію про прильоти на Завод Малишева: “По Малышева было много прилётов. Одна знакомая сказала, что они работают. С дядей вечером поговорю”, “Случайно удалось раздобыть это фото. Но оно ещё зимнее. Из личных фото моей подруги”. На що Альохін надіслав повідомлення такого змісту: “Здравствуйте. Спасибо вам. Информация очень интересная, я передам её куда следует”.
Також Альохін просив дізнатись Артьоменко, чи можливо зараз зняти квартиру у місті і чи перевіряють тих, хто буде там проживати: “Хочу у вас также узнать, возможно ли сейчас арендовать в Харькове квартиру (посуточно или на длительное время) и осуществляется ли какая то проверка съемщика жилья правоохранительными органами?”.
Крім цього, Артьоменко обвинувачувалась у виправдовуванні, визнанні правомірною, запереченні збройної агресії російської федерації проти України (ч. 1, ч. 3 ст. 436 КК України).
У травні 2022 року Арьоменко надіслала особі, яка на той момент перебувала у Данії, у месенджері Telegram повідомлення такого змісту: “Дорогая, ты должна собраться и держаться. Надо верить, что переживём и будет что-то доброе. Война страшная, но она была неизбежна. Я много читаю, что происходит на Украине ещё с Союза. И все эти 30 лет “независимости” целенаправленно Запад и США готовили Украину как врага для России. К сожалению, наш народ оказался очень глупым и продажным. Нам надо просто выжить».
А в лютому 2024 року Артьоменко надіслала Альохіну таке повідомлення: “Отвечу на Ваш вопрос о моём отношении к СВО. Постараюсь коротко. Я в курсе происходящего со времен Евромайдана и госпереворота в 2014-м году. Я участница харьковского Антимайдана, антивоенных митингов 14-го года. Кстати, завтра ровно 10 лет, как харьковчане вышли на площадь к памятнику Ленину. А сегодня 10 лет съезду депутатов Юго-Востока во Дворце Спорта после бегства Януковича из Киева. Я там тоже находилась. За ситуацией следила все 10 лет. И не из укрсми, как Вы понимаете. Вчера была вторая годовщина признания ЛНР и ДНР Россией. Я была очень рада и надеялась на помощь республикам. Я понимаю, что Россию вынудили начать военные действия. Что украинские власти несут полную ответственность за провокацию. По сути они и начали конфликт в середине февраля 22 года, начав усиленно обстреливать Донбасс. Я понимаю так, что они осознанно пошли на конфликт, уже зная, что Россия в стороне не останется. Это был самоубийственный шаг».
Артьоменко у судовому засіданні вину визнала частково. Вона пояснила, що у січні 2024 року вийшла на контакт з Альохіним за допомогою телефону у соціальній мережі “ВКонтакте”. Артьоменко вважає, що має право спілкуватися з представниками країни-агресора. Вона знала, що Альохін у минулому військовій журналіст, а також те, що він з російської федерації, його біографією начебто не цікавилась. Деякі погляди Альохіна на російсько-українську війну їй були близькі. Запевняє, що інформацію надавала, аби країна-агресор припинила обстріли, внаслідок яких інфраструктура міста Харкова зазнала значних руйнувань, все що можна вже знищено, що страждають мирні мешканці і це треба припиняти. Обвинувачена визнала вину у тому, що переписка з Альохіним була помилкою. Зазначає, що буцімто передавала лише загальнодоступну інформацію, ніякою секретною інформацією вона не володіла. Говорила також, що хотіла донести Альохіну, що люди у Харкові страждають і вона турбувалась про харків`ян. Обвинувачення у виправдовуванні агресії не визнала у повному обсязі та пояснила, що переписки були її особисті, і вона має на це право. Крім того, Артьоменко зазначила, що вона є громадянкою України, однак вже не бажає нею бути, бо Україна сама винна у цій війні, оскільки “правління в Україні не мудре”. При цьому обвинувачена зазначила, що соціальну допомогу від України отримувала.
#хац_контроль