Костромський десантник, який загинув під Києвом, влітку минулого року випустив альбом з антивладними треками.
Багато років російська влада закручувала гайки у власній країні, вбивала свободу слова, створювала умови, в яких неможлива робота опозиції. Паралельно з цим працювала російська пропаганда, яка готувала підґрунтя (такий собі суспільний одобрямс дій влади) для захоплення росіянами території України. Це можна було побачити як в 2014 році, коли був анексований Крим та окупована частина Донбасу, так і зараз, коли РФ наважилася на повномасштабне вторгнення в Україну.
Більшість тих, хто був не згоден з режимом путіна або поїхали з країни, або опинилися у в’язниці, як Навальний. Останні санкції та заборони, такі як вимкнення Facebook, Instagram та перспектива отримати 15 років за публікацію інформації, яка не відповідає інформаційній, призвело до втечі громадян РФ навіть до Узбекістану.
Кейс костромського десантника Яноша Леонова цікавий тим, що, незважаючи на те, що він відстоював інтереси Кремля у гарячих точках він бачив, що це не інтереси країни, а інтереси окремої купки людей.
Отже, в середині березня ВСУ на Київщині ліквідували зведений загін російських десантників. За офіційною інформацією вижив лише один військовий.
«Стало відомо, що зі зведеного загону 331-го гвардійського парашутно-десантного ударного костромського полку, який брав участь у бойових діях на Київському напрямку, залишився в живих один військовий, і той знаходиться у шпиталі»,– йдеться у повідомленні Генштабу ЗСУ вранці неділі, 20 березня.
Цей полк дислокується у Костромі.
В ці дні у соціальних мережах було багато повідомлень про поховання костромських десантників. Серед них було і повідомлення про поховання Яноша Леонова з міста Рибінськ.
У Леонова було хоббі – він писав реп. І, навіть, випустив альбом влітку 2021 року. Успіху він не мав, але пару концертів було.
Треки Леонова визивають когнітивний дисонанс – чого там тільки не має. І анархізм, і соціалізм, і антиглобалізм. Але де-факто у кожному трекі мова йде про те, що влада жодним чином не опікується власним народом, а її цікавить лише власна нажива. Плюс постійно згадується тиск на свободу слова.
Свою музичну антиутопію Леонов випустив під псевдонимом Leo та назвав “Иеремиада”.
У Вікі написано, що Єреміада – це довгий літературний твір, в якому автор гірко оплакує стан суспільства, викриваючи його пороки поряд з брехливою мораллю і, як правило, пророкуючи його швидкий занепад. Ось і в цих треках Leo оплакує російське суспільство і фактично призиває його повстати проти влади. Про “вставання з колін” та антиамериканські вислови та панславянство теж є. Інакше б росіянин, який кожен день їсть пропаганду, не був би росіянином.
Але російський військовий пропонує суспільству повстати проти чиновників. Наприклад, ось цитати з першого треку альбома “Слово”.
“Где затыкают дыры, чтоб не слышать правоты”
“Пора объявлять джихад средь чиновников страны”
Кліп на першу пісню з його альбому супроводжується відеорядом, де протестувальники закидують будівлі камінням та коктейлями Молотова.
Майже як під час Революції Гідності. Впору Леонова називати прихильником Майдану.
Ось шматок другого треку:
“Страна полна коррупции и прочей еб..ни, да,
мы богатая страна, но с нищими людьми,
атеисты, лицемеры, мы страна – дураков,
стали у штурвала с подсчетом наших голосов,
но баранье стадо слепо верит пастухам
и нет мысли в голове, что не стоит верить их словам” (с)
“Баранье стадо” – саме так російський військовий називає громадян РФ, які кожного разу віддають голос за путіна та “Єдину Росію”.
Далі у тексті автор цього маніфесту пропонує мешканцям країни замислитися над тим чи так йому добре живеться як депутатам та чиновникам, чому не покращуються якість життя. Також у цьому треці була фраза про те, що у армії солдатам доводиться забезпечувати себе самому.
Ще один трек – “О наболевшем”. І знову про заборони та обмежену свободу слова.
Права, свободы улетели словно журавли, а мы с улыбкой рукоплещем – это все, что мы могли”
Мы и так все знаем – нас упрячат в тюрьмы, если мы им помешаем”
Взагалі цю творчість дуже важко назвати піснями. Поганий саунд, з текстами теж біда. Leo скучив за свободою, рівністю, братством. і тут нагадує він: “Россия – родина запретов”.
Ще один трек – він хейтить війни у яких бере участь Росія
“Сколько погибло в Сирии невозможно подсчесть, за что? за матушку Россию, х.й там – за нефть”
Цей альбом Янош Леонов виклав у вільний доступ. Судячи з кількості переглядів – його не слухали навіть друзі. Вони залишилися “бараньем стадом”, які “рукоплещут пастуху с хлыстом”.
І ось за півроку Янош Леонов поїхав в Україну відстоювати інтереси “пастуха”. На Київщині він вмирає разом зі всім полком, а його дружина та друзі його оплакують. І вони не замислюються о причинах і хто в цьому винен. Вони просто стадо без думок у голові.
Павло Новик