У Харкові презентували міські рішення уперше за багато років

Представники Харківської міської ради та компанії-проєктанта презентували проєктні рішення Скверу біля “Вічного вогню”, Університетської гірки та другої черги Лопанської набережної. Ці проєкти уже в роботі, тому все було у форматі презентації. Проте наступні проєкти презентуватимуть громаді для обговорення і для врахування пропозицій.

“Це важлива подія для нашого міста, бо десятиріччями у нас не було спілкування між адміністрацією та громадою. Так не повинно бути надалі. Це презентація, але поки що не партисипація із залученням громади. Це поки що презентація того, що планують зробити на Лопанській набережній та Університетській гірці. Важливо, щоб рішення міської адміністрації були зрозумілі, пояснені. Сподіваюсь, що комунікація надалі буде ще на етапі ідеї. Спочатку буде дуже важко, а з третьої-четвертої сесії буде легше, бо Харків — то наша справа. Це пролог до обговорення “, — сказав співзасновник ХАЦ Дмитро Булах.

Головний архітектор Харкова Антон Коротовських підтримує ідею публічних обговорень та обіцяє, що така співпраця міста з громадою — попереду.

“Це наша стратегія взаємовідносин з громадою: надалі усі проєкти будуть обговорюватись. Ми розробляли варіанти зустрічей, від проведення відкритих архітектурних конкурсів до цієї реалізації. Дані роботи виконувались як аварійно-відновлювальні внаслідок російської агресії і не потребують громадського обговорення (йдеться про сквер – Ред.). Рішення було сформоване на КТЕБі, склон дійсно аварійний. Звіт про це робив університет Бекетова”, — сказав Коротовських.

СКВЕР БІЛЯ ВІЧНОГО ВОГНЮ

Рішення презентував керівник проєктної групи ТОВ “Іжиніриг-груп” Денис Захаров. Далі — його пряма мова.

“Фактично Університетська гірка створена штучно із насипних грунтів у 40-х роках минулого сторіччя, зверху були насипані родючі шари чорнозему та висаджені дерева. З часом насипні нестійкі грунти стали відповідати своїй назві. Сквер ніколи не мав зливової каналізації, вода просочувалась. Як і будь-яка конструкція, з роками вона стала виходити з ладу, її частина стала аварійною. Процеси геологічного ризику майбутнього зсуву були наймасштабніші, фундамент просів. Були зроблені інженерні вишукування, технічні обстеження конструкцій, фахівці підтвердили проблематику. Потрібно було вирішити відвід води. Найближчий дощоприймач — колектор, вода була спрямована у зливову каналізацію, вода більше не буде підкочувати Університетську гірку. Панівна площина має 8-метровий свай. Каскада з лав – це частково підпірна стінка. Фактично увесь кут приєднаний до Університетської гірки. Фундамент коло огорожі теж прийшов у негідність і не відповідав вертикальному плануванню. Під мощенням були зроблені бетонні відмостки, щоб збільшити термін життя. Колишні алеї були надто широкі, фактично проходи були між лавами. Це незручно, тому ми зменшили ширину алей, збільшили площу зелені. Вісь алеї зорієнтована на нову домінанту — флагшток. Ми зробили кишені, де розташували лави. Тут зрузно розташувати дитячі візки.

На момент огляду з трьох фаз працювали півтори, були оновлені потужності, взяті поза межами проєкту. Потужностей вистачить і на підсвітку, і встановлювати інформаційні стенди, додаткові атракції. Площа зелених насаджень близько 4000 кв метрів. Проєктом передбачений автоматичний крапельний полив, встановлені прилади обліку для майбутнього озеленення. Не було знесено жодного дерева, передбачено висадку додаткових дерев і тисяч кущів. Що стосується смислової подачі: тут є багато смислових нагрузок. Це історичне, культурне ядро нашого міста, тут була Харківська фортеця. Ідея проєкту – розвивати у майбутньому у бік історичної культурної спадщини. Наприклад, встановити інформаційні стенди, таблички з QR-кодами. Наша пропозиція – на місці клумби встановити макет фортеці Харків або поселення Харків. Проєктом в рамках задання не передбачено повне наповнення, а поступово, в майбутньому модернізувати усю площину”.

НИЖНЯ УНІВЕРСИТЕТСЬКА ГІРКА ТА ПІДПІРНА СТІНКА (вул. Університетська, 16)

Рішення презентував керівник проєктної групи ТОВ “Іжиніриг-груп” Денис Захаров. Далі — його пряма мова.

“Це нижня частина того ж сквера, та ж проблематика є і унизу. Весь насип тримає ця стінка, за роки ризику зсуву підпірна стінка прийшла в обмежену придатність. Цьому сприяло відсутність дренажу та водовідводу. Вся вода тече за стінку і переливається. Рятує ситуацію те, що стінка фрагментарно спирається на залишки історичних будівель, але десь вона “висить” у повітрі. Стінка потребує реконструкції. Є ризик, що грунти видавлять стінку. Усі дослідження і розрахунки підтверджують ризики. Треба відводити воду, робити фундамент, укріплювати. У попередньому проєкті ми робили укріплення з габіону, щоб використовувати його і тут. Після інженерних робіт із підпірною стінкою йде мова про громадський простір вздовж Сергіївського майдану, який не користується попитом у харків’ян, бо це фактично глухий кут. Людина не може перейти дорогу в жоден бік. Треба “стягнути” це перехрестя. У рамках велоконцепції тут має пролягати веломаршрут, ширина там достатня. Можна переосмислити структуру алей, бо люди мають обійти підпірну стінку, і там складний підйом. Можна розглянути створення пандуса на геошурупах, що скоротить крутий підйом. Можна переосмислити алеї, щоб це було місце відпочинку: створити легкі конструкції, засадити їх рослинами, щоб від`єднати від шумної Клочківської”.

СКВЕР ТИХОНОВА (Клочківська, 3)

Рішення презентував керівник проєктної групи ТОВ “Іжиніриг-груп” Денис Захаров. Далі — його пряма мова.

“Навпроти Університетської гірки є сквер. Тут підпірні стінки без інженерного смислу. Монументу немає, і геометрія скверу була дивна. Більша частина замощена гранітом та бруківкою, посередині був монумент. Зараз у планах міста — встановити за інші кошти монумент харківському художнику Васильківському. Пам’ятник буде робити Олександр Рідний. Нам було завдання зробити простір, який пыдкреслить Васильківського. Але це не про громадський простір. Задання – зробити більш доступний громад простір. Це місце деградує, але час від часу тут можна побачити молодих людей із пензликами, які малюють. Це тиха місцина, з якої відкривається гарний вид на Залопань, тут збираються багато митців. Наше завдання – зробити арт-простір для ком’юніти творчих людей, додтаи озелення, у майбутньому – артінсталяції, зробити лави, щоб можна було напівлежачи спостерігати. Можливі конструкції подвійного значення: удень – декорацї, де можна вивішувати світлини, наприклад, у нічний час – підкреслювати структури. Велоінфраструктуру ніхто не відміняв. Це дасть змогу не вкладати бюдж кошти у бетон, граніт. Зробити так, щоб це місце перестало деградувати. Щоб тут збиралась молодь”.

ЛОПАНСЬКА НАБЕРЕЖНА, друга черга (Червоні Ряди, 16)

Цей проєкт, на відміну від попередніх, ще перебуває в розробці. Рішення презентував головний архітектор Харкова Антон Коротовських. Далі — його пряма мова.

“Це друга частина Лопанської набережної. Основна проблема: занедбаність, деградація території. Критичний стан усіх інженерних комунікацій та підземних мереж. Концепція проєкту — створення зон відпочинку з різними функціональними зонами: відпочинку для дітей, активні зони, для спорту та прогулянок. Також йдеться про відновлення пірсу та лодочної станції. Домінантою є статуя митрополиту. Проєкт переосмислює всю території біля автостанції”.